А жінка в світ приходить для любовi!

А жінка в світ приходить для любовi 

Любити ляльку доки ще мала, 

Любити маму поки підросла, 

А тільки-но, як ступить за поріг 

Любити небо і м‘який моріг. 

Дім батьківський і квіти чорноброві 

Бо жінка в світ приходить для любові. 

Росте вона, ростуть її роки. 

Ростуть її і радості й надії 

І от приходять роки молодії 

По світу вже вона не йде – несеться! 

Уважно прислухається до серця 

Щоб в шумі літ і в шелесті дібров 

Почути, що прийшла її любов. 

Ота любов, що перша і остання 

Такої ще ні в кого не було! 

І ти щаслива в серці в тебе рай 

І відшумів весільний водограй. 

І попливли літа, літа, літа…. 

Усіх годуєш, хоч сама голодна 

І часом нерви стримати негодна 

Та будеш захищати, як в бою 

Оту сімейну каторгу свою. 

І попливли літа, літа, літа….. 

А що ? Якби усе почати знов? 

Оце той борщ щоденний – це любов, 

Сорочка чисто випрана – любов, 

І очі діточок ясні – любов. 

Все так було б, якби почати знов! 

Жіноча доля в світі – це ЛЮБОВ!

Дорогие мои, милые подруженьки, поздравляю вас с праздником!
Счастья вам и любви!!!